1. Словник чужослів Павло Штепа

поздоровляти

хохл. (паздравлять) вітати, віншувати

вітати, звітати, повітати, привітати, віншувати, вивіншовувати, вивіншувати, звіншовувати, звіншувати, позвіншовувати, навіншовувати, навіншувати, понавіншовувати, повіншовувати, повіншувати, здоровкати, зіздоровкувати, зіздоровкати, позіздоровкувати, наздоровкувати, наздоровкати, поназдоровкувати, оздоровкувати, оздоровкати, пооздоровкувати, уздоровкувати, уздоровкати, повздоровкувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поздоровляти — поздоровля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поздоровляти — (з чим) вітати, здоровити, посилати поздоровлення, г. ґратулювати. Словник синонімів Караванського
  3. поздоровляти — див. вітати Словник синонімів Вусика
  4. поздоровляти — -яю, -яєш, недок., поздоровити, -влю, -виш; мн. поздоровлять; док., перех. 1》 Вітати когось із нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). || розм. Уживається при висловленні іронії, зловтіхи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. поздоровляти — ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., кого. 1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). [Захарко:] Василю! А йди в хату. Словник української мови у 20 томах
  6. поздоровляти — ВІТА́ТИ (говорити або писати приємні слова комусь з нагоди дня народження, ювілею, свята, приємної події; слати привіт), ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ЗДОРО́ВИТИ розм., ГРАТУЛЮВА́ТИ кому, зах., ВІНШУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  7. поздоровляти — Поздоровля́ти, -вля́ю, -вля́єш; -поздорови́ти, -влю́, -ро́ви́ш кого з чим; поздоро́в, -ро́вте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поздоровляти — ПОЗДОРОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОЗДОРО́ВИТИ, влю, виш; мн. поздоро́влять; док., перех. 1. Вітати когось з нагоди якої-небудь радісної, приємної події (народження, одруження, ювілею і т. ін.). [Захарко:] Василю! А йди в хату. Словник української мови в 11 томах
  9. поздоровляти — Поздоровля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже! Чуб. V. 15. Словник української мови Грінченка