позимувати
ПОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм.
Док. до зимува́ти 1.
– Нелегкий ми труд на себе взяли, Григорію Савичу, – почав він [підполковник]. – Хочемо за верховне командування вирішити: чи йти нам одразу за Дніпро, чи тут позимувати (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позимувати — позимува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- позимувати — -ую, -уєш, розм. Док. до зимувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- позимувати — ПОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Док. до зимува́ти 1. — Нелегкий ми труд на себе взяли, Григорію Савичу, — почав він [підполковник]. — Хочемо за верховне командування вирішити: чи йти нам одразу за Дніпро, чи тут позимувати (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105). Словник української мови в 11 томах