1. Словник української мови в 11 томах

позимувати

ПОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Док. до зимува́ти 1.

— Нелегкий ми труд на себе взяли, Григорію Савичу, — почав він [підполковник]. — Хочемо за верховне командування вирішити: чи йти нам одразу за Дніпро, чи тут позимувати (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позимувати — позимува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. позимувати — -ую, -уєш, розм. Док. до зимувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позимувати — ПОЗИМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, розм. Док. до зимува́ти 1. – Нелегкий ми труд на себе взяли, Григорію Савичу, – почав він [підполковник]. – Хочемо за верховне командування вирішити: чи йти нам одразу за Дніпро, чи тут позимувати (Ю. Бедзик). Словник української мови у 20 томах