1. Словник української мови у 20 томах

позитивіст

ПОЗИТИВІ́СТ, а, ч.

Послідовник, прибічник позитивізму.

Завдання науки позитивісти бачать не в розкритті внутрішніх закономірностей, зв'язків об'єктивного світу, а лише в описанні відчуттів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позитивіст — позитиві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. позитивіст — -а, ч. Послідовник, прибічник позитивізму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позитивіст — Позитиві́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позитивіст — ПОЗИТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник позитивізму. Завдання науки позитивісти бачать не в розкритті внутрішніх закономірностей, зв’язків об’єктивного світу, а лише в описанні відчуттів (Знання.., 2, 1969, 14). Словник української мови в 11 томах