позитивіст
позитиві́ст
-а, ч.
Послідовник, прибічник позитивізму.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позитивіст — позитиві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- позитивіст — ПОЗИТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник позитивізму. Завдання науки позитивісти бачать не в розкритті внутрішніх закономірностей, зв'язків об'єктивного світу, а лише в описанні відчуттів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- позитивіст — Позитиві́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- позитивіст — ПОЗИТИВІ́СТ, а, ч. Послідовник, прибічник позитивізму. Завдання науки позитивісти бачать не в розкритті внутрішніх закономірностей, зв’язків об’єктивного світу, а лише в описанні відчуттів (Знання.., 2, 1969, 14). Словник української мови в 11 томах