позичник
ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко.
Те саме, що позича́льник.
– А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позичник — пози́чник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- позичник — -а, ч., рідко. Те саме, що позичальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позичник — ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко. Те саме, що позича́льник. — А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (Н.-Лев., III, 1956, 381). Словник української мови в 11 томах