1. Словник української мови в 11 томах

позичник

ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко. Те саме, що позича́льник.

— А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (Н.-Лев., III, 1956, 381).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позичник — пози́чник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. позичник — -а, ч., рідко. Те саме, що позичальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позичник — ПОЗИ́ЧНИК, а, ч., рідко. Те саме, що позича́льник. – А чи знайдуться ж такі купці, багаті, чесні й певні позичники? (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах