позначатися

ПОЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЗНА́ЧИ́ТИСЯ, а́чи́ться. док.

1. Ставати доступним зорові, помітним, видимим.

Незнайомий різко відрізнявся від інших гостей. Був одягнений у сюртук пісочно-сірого кольору. Коричневий оксамитовий ковнір на сюртуку посікся, на рукавах уже позначилася бахрома (О. Полторацький);

Зрештою довгождане сонце позначилося за білою запоною каламутно-світляною плямою (І. Волошин);

// Набувати чітких обрисів, контурів; окреслюватися.

Був [бик] як литий. А тепер – осягнути не сила – схудла шия, позначилися ребра... (К. Гордієнко);

// Виднітися, виділятися чим-небудь серед чогось, на чомусь.

Тут, у степу, не було вибитих колій – їздили не часто, і шлях ледве позначався по прибитій витолоченій тирсі (Ю. Смолич);

Дмитро зітхнув, пройшовся дорогою, поглянув на залите місяцем невидиме село, що позначалось тільки темними пагорбами дерев (М. Стельмах);

Її [Олени] бездоганний профіль позначався на фоні чорного гебану шафи ніжним, як би умовним рисунком (Ірина Вільде);

// перен., рідко. Мати якісь особливі ознаки, риси.

Не позначаючися здібностями, він був, проте, всупереч гімназичним традиціям, дуже ретельний до навчання (з наук. літ.).

2. Виявлятися зовні (про почуття, настрій і т. ін.).

На обличчях бідняків яскраво позначалося співчуття йому, Гаріфулінові (О. Донченко);

Супутник Си-лантьєва, Дорош Дорощук, прискорив ходу. На його голеному баб'ячому обличчі ясно позначилася досада (О. Донченко);

// перен. Визначатися в загальних рисах; намічатися.

У взаємовідносинах між шефом і підлеглими позначилась нова віха (Ірина Вільде).

3. Проявлятися, бути, ставати відчутним.

Минуло, мабуть, із тиждень, і ми почули в повітрі загрозливі симптоми тих непомітних для звичайної людини явищ, що позначаються кінцем гарячого літа й першим подувом недалекої золотої осені (Олесь Досвітній);

// на кому – чому. Впливати на кого-, що-небудь, відбиватися на комусь, чомусь.

Позначається на врожайності також недостатня кількість мінеральних добрив, що виділяються під кукурудзу (з наук. літ.);

Недостатнє знання мови, відірваність від народного коріння не може не позначитись негативно на поетичному творі (М. Рильський);

Мені здавалося, що вони [учні] помітять найменшу мою помилку або неточність, і це не може не позначитись на моїй репутації вчителя (О. Гуреїв).

4. Меншати, зменшуватися.

Лихо нашому Пархімові! Вже скільки він не потрощив [поїв] корінців, а кучка ні трошки не позначилась (Г. Квітка-Основ'яненко);

// безос.

Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось (Сл. Б. Грінченка);

Розказують [піщани], як трохи кріпакам позначилося неволі, які податки... (Панас Мирний).

5. рідко. Те саме, що бі́льшати 1, збі́льшуватися 1.

Робимо, працюємо було з батьком, а заробіток не дуже було позначається (І. Нечуй-Левицький).

6. рідко. Те саме, що запам'ята́тися.

Тільки клинцем борода навіки позначилася в свідомості [Ольги] (Я. Качура).

7. Пас. до познача́ти 1.

Мерехтлива зелень людських садів .. то тут, то там вже позначилась жовто-червонавими плямами (Ірина Вільде).

◇ (1) Не позна́чи́лося нічо́го кому, безос. – не лишилося ніякого сліду на кому-небудь.

Б'ють-б'ють бісовську [бісівську] бабу, .. а їй не позначилось нічого, неначе тільки що лягла і ні трішечки і не бита (Г. Квітка-Основ'яненко);

(2) Познача́ється на світ (ра́нок), безос. – починає світати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позначатися — познача́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позначатися — -ається, недок., позначитися, -ачиться, док. 1》 Ставати доступним зорові, помітним, видимим. || Набувати чітких обрисів, контурів; окреслюватися. || Виднітися, вирізнятися чим-небудь серед чогось, на чомусь. || перен., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позначатися — ВИДІЛЯ́ТИСЯ (бути помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИСЯ, ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВИДАВА́ТИСЯ, ВИЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНАЧА́ТИСЯ, ВІДЗНА́ЧУВАТИСЯ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВИТИНА́ТИСЯ, ВИЗНА́ЧУВАТИСЯ рідше, ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ рідше, ВИКРЕ́СЛЮВАТИСЯ... Словник синонімів української мови
  4. позначатися — ПОЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПОЗНА́ЧИ́ТИСЯ, а́чи́ться. док. 1. Ставати доступним зорові, помітним, видимим. До механізованого шарування приступили [колгоспники], як тільки почали позначатись сходи (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах