позриваний
ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до позрива́ти.
Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями. Вони пливли, простуючи вперед і вперед, туди, до смертоносних вогнів, на рибальських човнах, на плотах, на бочках, на позриваних з ворітниць воротях, озброєні самою лиш легкою зброєю й мужністю (О. Довженко);
// позри́вано, пред.
[Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові .. Поруччя на сходах поламано, підлоги позривано.., попсовано (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- позриваний — позри́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- позриваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позривати. || позривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- позриваний — ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позрива́ти. Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями. Словник української мови в 11 томах