1. Словник української мови у 20 томах

позскакувати

ПОЗСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док.

Зскочити, сплигнути, скоком спуститися з чого-небудь (про всіх або багатьох).

Вершники позскакували з коней і перестали стріляти (Ю. Яновський);

// розм. Швидким, різким рухом встати (про всіх або багатьох); посхоплюватися.

Куми позскакували з призьби, а Хаброня аж рота роззявила (І. Нечуй-Левицький);

Вони [бандити] .. вдвоє перегнули Бараболю на лаву, з якої позскакували охоронці Палилюльки (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. позскакувати — позска́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. позскакувати — -уємо, -уєте, док. Зіскочити, сплигнути, скоком спуститися з чого-небудь (про всіх чи багатьох). || розм. Швидким, різким рухом встати (про всіх чи багатьох); посхоплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позскакувати — Позска́кувати, -ка́куємо, звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позскакувати — ПОЗСКА́КУВАТИ, уємо, уєте, док. Зскочити, сплигнути, скоком спуститися з чого-небудь (про всіх або багатьох). Вершники позскакували з коней і перестали стріляти (Ю. Янов., І, 1958, 113); // розм. Словник української мови в 11 томах
  5. позскакувати — Позскакувати, -куємо, -єте гл. То-же, что и зскочити, но о многихъ. Позскакували як опечені. Харьк. у. Словник української мови Грінченка