покладатися

ПОКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док.

1. на кого – що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь.

Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого я покладаюсь (М. Коцюбинський);

Володимир Мономах дуже радив князям не покладатися на своїх урядовців, а робити все по змозі самому (з наук. літ.);

Він у всім поклався на Бенедя, переконавшися вже попереду, що діло своє він робить совісно і добре (І. Франко);

* Образно. Покладайсь не на спину, а на машину (прислів'я);

Підросте захисна смуга – на неї можна покластись, вона не зрадить, на свої груди прийме палючий подих згубних вітрів (О. Донченко).

2. тільки док. Лягти (для відпочинку або сну).

Була вже .. одинадцята година, коли Демидів поклався в ліжко (О. Маковей);

В хаті вже поклалися спати (А. Головко);

// перен. Утворившись, розміститися на чомусь.

На квадратовім чолі поклались рядками одна на другу дрібненькі зморшки (М. Коцюбинський).

3. тільки недок. Пас. до поклада́ти 1.

Відповідальність за стан справ на виробництві, за організацію і результати праці колективу покладається безпосередньо на керівників підприємств та спеціалістів (з публіц. літ.).

Кла́стися / покла́стися спа́ти див. кла́стися;

(1) Поклада́тися на [само́го] се́бе – надіятися на свої сили.

Щодо енергії і наполегливості, то Бачура цілком покладався на себе (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покладатися — поклада́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покладатися — (на кого) здаватися, звірятися, твердо довіряти <�довірятися> кому, з. упевнятися, с. покладатися, як на кам'яну гору; (- завдання) кластися на, доручатися кому; док. ПОКЛАСТИСЯ, (у ліжко) лягти, (- зморшки) залягти; п! ЧИСЛИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. покладатися — див. вірити Словник синонімів Вусика
  4. покладатися — -аюся, -аєшся, недок., покластися, -адуся, -адешся, док. 1》 на кого – що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Покладатися на самого себе. 2》 тільки док. Лягти (для відпочинку або сну). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покладатися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм. Словник синонімів української мови
  6. покладатися — ПОКЛАДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКЛА́СТИСЯ, аду́ся, аде́шся, док. 1. на кого-що. Твердо надіятися на кого-, що-небудь, довірятися кому-, чому-небудь. Ти єдиний мій критик, якому я вірю і на смак якого я покладаюсь (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  7. покладатися — Покладатися, -даюся, -єшся гл. Укладываться, уложиться, быть положеннымъ. Там і попрядеться, і потнеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51. 2) Ложиться, лечь. 3) Условиться, согласиться. Вх. Уг. 260. Словник української мови Грінченка