покладений

ПОКЛА́ДЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до покла́сти¹.

Усе широке подвір'я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (І. Нечуй-Левицький);

Марина довго розглядала покладене в лист фото (Л. Дмитерко);

Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок, видно, тільки сьогодні покладений (О. Гончар);

Насправді я дуже вже мертвий, остаточно покійник, у труну покладений, землею припечатаний! (Остап Вишня);

Чотири трупи, покладених нею, давали їй право об'явити себе командиром цієї невеличкої фортеці (Д. Бедзик);

От тут пішли дружечки по парці, усі у свитах, і тільки самі чорні ленти покладені на головах без усякого наряду (Г. Квітка-Основ'яненко);

Пісенний характер має й вірш “Садок вишневий коло хати...” Покладений на музику, він став популярною народною піснею (з наук. літ.);

Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога (І. Багмут);

Пішов я в дідову новобудову. Не було тут ні вікон, ні дверей, одна стеля була покладена (Ю. Збанацький);

// покла́дено, безос. пред.

Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (А. Хижняк);

Для того й покладено, для того й залито цей клаптик асфальту, щоб і свої, і – головне – приїжджі бачили, що й ми тут, у степах, не від темноти своєї на тягачах трясемось (О. Гончар).

ПОКЛА́ДЕНИЙ², а, е.

Дієпр. пас. до покла́сти² 1–3.

Виконувати покладені на нього функції гетьманові допомагала генеральна старшина, що являла собою поєднання генерального штабу та ради міністрів (з наук. літ.);

// покла́дено, безос. пред.

Хазяїн трамбака, на якого покладено охорону корабля, десь знову пішов до друзів (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покладений — (капітал): готівка, готові гроші [V] Словник з творів Івана Франка
  2. покладений — покла́дений 1 дієприкметник поміщений покла́дений 2 дієприкметник доручений Орфографічний словник української мови
  3. покладений — [покладеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. покладений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покласти I. || покладено, безос. присудк. сл. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покласти II (у 1-3 знач.). || покладено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покладений — Покла́дений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. покладений — ПОКЛА́ДЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покла́сти¹. Усе широке подвір’я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (Н.-Лев., III, 1956, 7); Марина довго розглядала покладене в лист фото (Дмит. Словник української мови в 11 томах