1. Словник української мови у 20 томах

поклястися

ПОКЛЯ́СТИ́СЯ, яну́ся, яне́шся, док., ким – чим і без дод., діал. на кого, також з інфін.

Дати клятву; урочисто пообіцяти що-небудь, завірити в чомусь; присягнутися.

Матроси схилялись на одно коліно перед клятвою і розписувалися. Всі розписалися, всі поклялися (В. Кучер);

Коли б Василькові хто загадав поклястися, то для нього була б найбільша клятва поклястися на батька (А. Турчинська);

Поклявся мені віддячити се [врятування від смерті] і додержав слова (І. Франко);

Поклялися вони іти все життя поруч, що б там з ними не сталося (І. Цюпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поклястися — покля́сти́ся дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поклястися — [покл’астиес'а і покл'астис'а] -л'анус'а, -л'анес':а, -л'анец':а, -л'анеимос'а, -л'анеитес'а, -л'ануц':а; мин. -л'аўс'а, -л'алас'а; нак. -л'анис'а, -л'ан'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. поклястися — -януся, -янешся, док., без додатка, ким – чим і діал. на кого, а також з інфін. Дати клятву; урочисто пообіцяти що-небудь, завірити в чомусь; присягнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поклястися — ПРИСЯГА́ТИСЯ (твердо обіцяти здійснити щось, підкріплюючи обіцянку якоюсь клятвою), ПРИСЯГА́ТИ, КЛЯ́СТИ́СЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИСЯ, ЗАПРИСЯГА́ТИ рідше, ЗАКЛИНА́ТИСЯ розм., ШЛЮБУВА́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. поклястися — ПОКЛЯ́СТИ́СЯ, яну́ся, яне́шся, док., без додатка, ким-чим і діал. на кого, а також з інфін. Дати клятву; урочисто пообіцяти що-небудь, завірити в чомусь; присягнутися. Матроси схилялись на одно коліно перед клятвою і розписувалися. Словник української мови в 11 томах