1. Словник української мови у 20 томах

поковтати

ПОКОВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.

1. Одне за одним, по черзі проковтнути все або багато чого-небудь.

2. Проковтнути трохи чого-небудь.

Ідеш подвір'ям і бачиш вартового через шибку, а заскочиш у коридор – тихо, двері камер замкнені і печеніги стоять коло них, наче жердки поковтали (М. Сиротюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поковтати — поковта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поковтати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Одне за одним, по черзі проковтнути все чи багато чого-небудь. 2》 Проковтнути трохи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поковтати — КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. поковтати — ПОКОВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Одне за одним, по черзі проковтнути все або багато чого-небудь. 2. Проковтнути трохи чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. поковтати — Поковта́ти, -та́ю, -єш гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48. --------------- Поковтати см. поковтувати. Словник української мови Грінченка