1. Словник синонімів української мови

поковтати

КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). — Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, — так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався (Тріщин), що вдалося йому ликнути вже раз м'ясо (Лесь Мартович). — Пор. 1. ї́сти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поковтати — поковта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поковтати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Одне за одним, по черзі проковтнути все чи багато чого-небудь. 2》 Проковтнути трохи чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поковтати — ПОКОВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Одне за одним, по черзі проковтнути все або багато чого-небудь. 2. Проковтнути трохи чого-небудь. Ідеш подвір'ям і бачиш вартового через шибку, а заскочиш у коридор – тихо, двері камер замкнені і печеніги стоять коло них, наче жердки поковтали (М. Сиротюк). Словник української мови у 20 томах
  4. поковтати — ПОКОВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Одне за одним, по черзі проковтнути все або багато чого-небудь. 2. Проковтнути трохи чого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. поковтати — Поковта́ти, -та́ю, -єш гл. Проглотить (многое). Грин. І. 43. Море поковтало бідолах. К. Бай. 48. --------------- Поковтати см. поковтувати. Словник української мови Грінченка