покозакувати
ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм.
Козакувати якийсь час.
– Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? – Рибалчимо, – незадоволено одрізав Савка (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покозакувати — покозакува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покозакувати — -ую, -уєш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покозакувати — ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час. — Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? — Рибалчимо, — незадоволено одрізав Савка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230). Словник української мови в 11 томах