покозакувати

ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час.

— Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? — Рибалчимо, — незадоволено одрізав Савка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покозакувати — покозакува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покозакувати — -ую, -уєш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покозакувати — ПОКОЗАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., заст., розм. Козакувати якийсь час. – Що ж ви, на Січ тікаєте, чи так покозакувати? – Рибалчимо, – незадоволено одрізав Савка (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах