1. Словник української мови у 20 томах

поколотити

ПОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що.

Колотити (у 1 знач.) якийсь час.

Надя неначе прокинулась і механічно поколотила чай ложечкою (І. Нечуй-Левицький);

Він нахмурився і сердито поколотив каламутну рідину в чорнильниці (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколотити — поколоти́ти дієслово доконаного виду розмішати Орфографічний словник української мови
  2. поколотити — -очу, -отиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поколотити — ПОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Надя неначе прокинулась і механічно поколотила чай ложечкою (Н.-Лев., V, 1966, 123); Він нахмурився і сердито поколотив каламутну рідину в чорнильниці (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 12). Словник української мови в 11 томах