1. Орфографічний словник української мови

поколотити

поколоти́ти

дієслово доконаного виду

розмішати

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поколотити — -очу, -отиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поколотити — ПОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Надя неначе прокинулась і механічно поколотила чай ложечкою (І. Нечуй-Левицький); Він нахмурився і сердито поколотив каламутну рідину в чорнильниці (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. поколотити — ПОКОЛОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех. Колотити (у 1 знач.) якийсь час. Надя неначе прокинулась і механічно поколотила чай ложечкою (Н.-Лев., V, 1966, 123); Він нахмурився і сердито поколотив каламутну рідину в чорнильниці (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 12). Словник української мови в 11 томах