покоління
ПОКОЛІ́ННЯ, я, с.
1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка.
У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде);
На дворищі, де жив Ант, а до нього ще чимало попередніх поколінь, споконвіку працювали самі на себе (С. Скляренко);
// Потомство тварин або рослин.
Кожного року з гніздечка вилітатиме нове покоління, нові крильця будуть тріпатися в чистому, прозорому, свіжому, пахучому степовому повітрі (Григорій Тютюнник);
Відібрані за розвиненістю кореневої системи рослини в наступних поколіннях перевершують за врожайністю рослини із звичайною кореневою системою на 2-З центнери зерна з гектара (з наук. літ.).
2. заст. Плем'я, рід або родина.
Вони дуже брязкали чотками і, розмовляючи, повертались якось так сміливо, угласто.., що разом можна було б вгадати їх рід і північне покоління (І. Нечуй-Левицький);
В Туапсе є де проходитися, особливо по гарних самітних околицях туапсинських; туди ціле покоління Шмідтів і прямувало надвечір (А. Кримський).
3. Люди близького віку, що живуть в один період часу.
Старше покоління, свідок іншого життя, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, піднятої в оборону народних і людських прав (М. Коцюбинський);
// кого, яке. Люди близького віку, зв'язані спільною діяльністю, спільними інтересами і т. ін.
На драматургії М. П. Старицького, М. Л. Кропивницького, І. К. Тобілевича виховувались і зростали цілі акторські покоління (з мемуарної літ.).
(1) З поколі́ння в поколі́ння:
а) у спадок, від батьків до дітей;
б) за традицією, від старших до молодших.
З покоління в покоління поповнюють вони чорноморський флот капітанами, матросами, а дніпровський лиман лоцманами (О. Гончар);
В сім'ї Грималюків мистецтвом художнього випалювання займалися з покоління в покоління, воно розвивалось на базі бондарського ремесла і було потомственою професією (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- покоління — поколі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- покоління — покоління (генерація) 1. Сукупність людей, що належать до певних вікових інтервалів. 2. Сукупність близьких за віком індивідів, соціальна та ідейно-політична орієнтація яких формується під впливом певного історичного періоду часу... Словник із соціальної роботи
- покоління — Генерація, ур. коліно; (наступні) нащадки; Р. плем'я, рід, родина. Словник синонімів Караванського
- покоління — [покоул’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
- покоління — -я, с. 1》 Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. || Потомство тварин або рослин. 2》 заст. Плем'я, рід або родина. 3》 Люди близького віку, що живуть в один період часу. || кого, яке. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покоління — ПОКОЛІ́ННЯ (люди близького віку, іноді родичі однакового ступеня спорідненості, що живуть в один час, часто пов'язані спільною діяльністю, інтересами тощо), ПОРІ́ДДЯ, ГЕНЕРА́ЦІЯ спец.; КОЛІ́НО (в родоводі). Словник синонімів української мови
- покоління — Поколі́ння, -ння, -нню, в -нні; -лі́ння, -лі́нь і -лі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покоління — ПОКОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
- покоління — Поколі́ння, -ня с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324. Словник української мови Грінченка