1. Словник із соціальної роботи

покоління

покоління (генерація)

1. Сукупність людей, що належать до певних вікових інтервалів. 2. Сукупність близьких за віком індивідів, соціальна та ідейно-політична орієнтація яких формується під впливом певного історичного періоду часу, який має свої специфічні характеристики. 3. Нащадки подружньої пари або сукупності пар за ступенем родинних зв’язків.

англ. generation; нім. Generation f=; угор. generáció; рос. поколение (генерация).

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покоління — поколі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. покоління — Генерація, ур. коліно; (наступні) нащадки; Р. плем'я, рід, родина. Словник синонімів Караванського
  3. покоління — [покоул’ін':а] -н':а, р. мн. -л'ін' Орфоепічний словник української мови
  4. покоління — -я, с. 1》 Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. || Потомство тварин або рослин. 2》 заст. Плем'я, рід або родина. 3》 Люди близького віку, що живуть в один період часу. || кого, яке. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покоління — ПОКОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Ірина Вільде); На дворищі, де жив Ант... Словник української мови у 20 томах
  6. покоління — ПОКОЛІ́ННЯ (люди близького віку, іноді родичі однакового ступеня спорідненості, що живуть в один час, часто пов'язані спільною діяльністю, інтересами тощо), ПОРІ́ДДЯ, ГЕНЕРА́ЦІЯ спец.; КОЛІ́НО (в родоводі). Словник синонімів української мови
  7. покоління — Поколі́ння, -ння, -нню, в -нні; -лі́ння, -лі́нь і -лі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. покоління — ПОКОЛІ́ННЯ, я, с. 1. Сукупність родичів однакового ступеня спорідненості щодо спільного предка. У великій родині Річинських жінки всіх поколінь жили виключно за спинами своїх чоловіків (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах
  9. покоління — Поколі́ння, -ня с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324. Словник української мови Грінченка