покопирсати
ПОКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод.
Копирсати, колупати якийсь час.
Пархім не поорав відліг, – покопирсав (Л. Боровиковський);
– Це що у вас у санях? – і він гвинтівкою покопирсав у них під ногами (П. Панч);
Покопирсала [Лара биточки] виделкою, пожувала нехотя, задумано дивлячись у вікно та суплячи брови (А. Дімаров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покопирсати — покопирса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покопирсати — див. копати Словник синонімів Вусика
- покопирсати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Копирсати, колупати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покопирсати — ПОКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Копирсати, колупати якийсь час. Пархім не поорав відліг, — покопирсав (Бор., Тв., 1957, 169); — Це що у вас у санях?... Словник української мови в 11 томах
- покопирсати — Покопирса́ти, -са́ю, -єш гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. І. 67. Словник української мови Грінченка