1. Словник української мови в 11 томах

покопирсати

ПОКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і неперех. Копирсати, колупати якийсь час.

Пархім не поорав відліг, — покопирсав (Бор., Тв., 1957, 169);

— Це що у вас у санях? — і він гвинтівкою покопирсав у них під ногами (Панч, Мир, 1937, 173);

Покопирсала [Лара биточки] виделкою, пожувала нехотя, задумано дивлячись у вікно та суплячи брови (Дім., Ідол, 1961, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покопирсати — покопирса́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покопирсати — див. копати Словник синонімів Вусика
  3. покопирсати — -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Копирсати, колупати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покопирсати — ПОКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод. Копирсати, колупати якийсь час. Пархім не поорав відліг, – покопирсав (Л. Боровиковський); – Це що у вас у санях? – і він гвинтівкою покопирсав у них під ногами (П. Словник української мови у 20 томах
  5. покопирсати — Покопирса́ти, -са́ю, -єш гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем. Левиц. І. 67. Словник української мови Грінченка