1. Словник української мови в 11 томах

покопирсаний

ПОКОПИ́РСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покопирса́ти.

Ганна показала синові обидві пучки, сині, покопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (Н.-Лев., І, 1956, 105);

Кожен метр плацдарму ще прострілювався ворожою артилерією, навіть мінометами, і схили долин були старанно і густо покопирсані вирвами снарядів і мін (Коп., Навколо полум’я, 1961, 202);

// У знач. прикм.

Діл був увесь сколупаний, покопирсаний, неначе на йому три дні стояла череда (Н.-Лев., III, 1956, 152);

Це була широка бита дорога в кар’єри, покопирсана, нерівна, всипана щебенем, брилами (Сенч., Опов., 1959, 226);

На обличчі.. не було живого місця. Все воно у ранах, покопирсане, обпалене (Коцюба, Перед грозою, 1958, 141);

// покопи́рсано, безос. присудк. сл.

Алеї перетинали зрізані столітні дерева — заслони й накати. Клумби покопирсано індивідуальними окопчиками (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 441).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покопирсаний — покопи́рсаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покопирсаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покопирсати. || покопирсано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покопирсаний — ПОКОПИ́РСАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покопирса́ти. Ганна показала синові обидві пучки, сині, покопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (І. Словник української мови у 20 томах