покопирсатися
ПОКОПИРСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Копирсатися якийсь час.
Василь зупинився. Директор кинув на важелі одну [телефонну] трубку, другу, покопирсався в купах паперів, розкиданих по столу, видобув Василеву папочку (Загреб., Спека, 1961, 205);
Приїхав механік, покопирсався у тракторі.., поїхав (Колг. Укр., 4, 1956, 21).
◊ Покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму) — втручаючись у чиїсь особисті справи, виявити надмірний інтерес до внутрішнього світу, до інтимних переживань і т. ін.
[Лучицька(ніяково):] Всякому до мене діло, всяк хоче покопирсатися в чужому серці… (Стар., Вибр., 1959, 417);
Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці (Кол., Терен.., 1959, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покопирсатися — покопирса́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покопирсатися — -аюся, -аєшся, док. Копирсатися якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покопирсатися — ПОКОПИРСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Копирсатися якийсь час. Василь зупинився. Директор кинув на важелі одну [телефонну] трубку, другу, покопирсався в купах паперів, розкиданих по столу, видобув Василеву папочку (П. Словник української мови у 20 томах
- покопирсатися — покопирса́тися в душі́ чиїй (у се́рці чиєму). Виявивши надмірний інтерес до кого-, чого-небудь, намагатися дізнатися про щось інтимне, потаємне і т. ін. Він покликав цього хлопчину, щоб трохи покопирсатися в його душі наодинці (П. Фразеологічний словник української мови