покорителька
ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до покори́тель.
Борис вже ж дійшов до висновку, По не має права знехтувати, може, навіть і випадковим поцілунком херувимистої покорительки точних наук, бо дівчата ніколи не розкидаються своїми поцілунками безпричинно (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покорителька — покори́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- покорителька — -и. Жін. до покоритель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покорителька — ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до покори́тель. Словник української мови в 11 томах