покорителька

покори́телька

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покорителька — -и. Жін. до покоритель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покорителька — ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до покори́тель. Борис вже ж дійшов до висновку, По не має права знехтувати, може, навіть і випадковим поцілунком херувимистої покорительки точних наук, бо дівчата ніколи не розкидаються своїми поцілунками безпричинно (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  3. покорителька — ПОКОРИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до покори́тель. Словник української мови в 11 томах