покоситися

ПОКОСИ́ТИСЯ¹, ошу́ся, о́сишся, док., розм.

Те саме, що покоси́ти¹ 1, 2.

ПОКОСИ́ТИСЯ², ошу́ся, о́сишся, док.

1. Ставати косим (у 2, 3 знач.).

Вікна покосились, двері понижчали й трохи ввійшли в землю (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Після другої [чарки] лице Василеве помуріло [побуріло], очі наче покосилися (Панас Мирний).

2. на кого – що. Подивитися збоку, скоса.

Підпарубок спаленів і мовчки покосився на Докію (М. Стельмах);

Проковтне [Данько] хліб і знову відкусить, і знову покоситься на шматок, чи багато зосталось (О. Гончар);

// чим. Подивитися неприязно, вороже.

Он скільки списав [Ордін-Нащокін] паперу. Недобре покосився боярин оком на стіл, завалений сувоями пергаментних списків (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покоситися — покоси́тися 1 дієслово доконаного виду скосити все розм. покоси́тися 2 дієслово доконаного виду зробитися косим; подивитися збоку Орфографічний словник української мови
  2. покоситися — I -ошуся, -осишся, док., розм. Те саме, що покосити I 1), 2). II -ошуся, -осишся, док. 1》 Ставати косим (у 2, 3 знач.). 2》 на кого – що. Подивитися збоку, скоса. || чим. Подивитися неприязно, вороже. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покоситися — ПОКОСИ́ТИСЯ (перев. про будівлю, її частини), ПЕРЕКОСИ́ТИСЯ, ПОКРИВИ́ТИСЯ, СКРИВИ́ТИСЯ рідше, СКОСОБО́ЧИТИСЯ розм., ПЕРЕХНЯ́БИТИСЯ розм. — Недок.: переко́шуватися, скри́влюватися, перехня́блюватися. Словник синонімів української мови
  4. покоситися — ПОКОСИ́ТИСЯ¹, ошу́ся, о́сишся, док., розм. Те саме, що покоси́ти¹ 1, 2. ПОКОСИ́ТИСЯ², ошу́ся, о́сишся, док. 1. Ставати косим (у 2, 3 знач.). Вікна покосились, двері понижчали й трохи ввійшли в землю (Н.-Лев., II, 1956, 256); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. покоситися — Покоситися, -шуся, -сишся гл. Покосить нѣсколько. Одужаю, — прийду покоситись. Мнж. 147. Словник української мови Грінченка