покращати
ПОКРА́ЩАТИ, аю, аєш, док.
Стати кращим; поліпшитися.
[Мавка:] Ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались (Леся Українка);
Все в хаті покращало, поніжнішало і набрало зовсім іншого вигляду (Григорій Тютюнник);
// кому, безос. Стати кращим (перев. про стан здоров'я).
Як же Ви почуваєте тепер себе? Чи помогло Вам пробування в санаторії, чи хоч трохи покращало Вам? (М. Коцюбинський);
На четвертий день хлопчикові ніби покращало, і він заснув спокійно: не вередував, не плакав (І. Кочерга);
// Стати вродливішим, гарнішим, набути кращого вигляду.
Микола поздоровшав на чистому морському повітрі й покращав (І. Нечуй-Левицький);
Улька ніби підросла, покращала в своєму новому вбранні (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- покращати — покра́щати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покращати — ПОКРАЩАТИ – ПОКРАЩИТИ – ПОЛІПШИТИ – ПОЛІПШАТИ Покращати, неперех. Стати кращим; поліпшитися. Покращити, перех. Те саме, що поліпшити. Поліпшити, перех. Зробити кращим, досконалішим за якістю, властивістю тощо. Поліпшати, неперех. Те саме, що покращати. Літературне слововживання
- покращати — (кому) неос. стати краще; (злиця) погарнішати, стати гарнішим. Словник синонімів Караванського
- покращати — -аю, -аєш, док. Стати кращим; поліпшитися. || кому, безос. Стати кращим (перев. про стан здоров'я). || Стати вродливішим, гарнішим, набути кращого вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покращати — КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док. Словник синонімів української мови
- покращати — Покра́щати, -щаю, -щаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покращати — ПОКРА́ЩАТИ, аю, аєш, док. Стати кращим; поліпшитися. [Мавка:] Ти сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав, відколи ми поєднались (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- покращати — Покра́щати, -щаю, -єш гл. 1) Похорошѣть, сдѣлаться красивѣе. Той чіпок так пристав до її лиця, що вона вдвоє покращала. Левиц. Пов. 64. 2) Сдѣлаться лучше. Словник української мови Грінченка