1. Словник української мови у 20 томах

покривавити

ПОКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. покрива́влять; док., кого, що.

Залити, замазати кров'ю; поранити до крові.

Згинаючися в вузол, розплутувала [Маруся] ремені на ногах, пальці собі покривавила, але розв'язала (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покривавити — покрива́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покривавити — -влю, -виш; мн. покривавлять; док., перех. Залити, замазати кров'ю; поранити до крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покривавити — РА́НИТИ (робити комусь рану, рани; перев. рослини — пошкоджувати), ЗРА́НЮВАТИ, УРАЖА́ТИ (ВРАЖА́ТИ), РІ́ЗАТИ, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) розм., РОЗТИНА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ, СІКТИ, ПІДСІКА́ТИ, РОЗРА́НЮВАТИ, РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. покривавити — ПОКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. покрива́влять; док., перех. Залити, замазати кров’ю; поранити до крові. Згинаючися в вузол, розплутувала [Маруся] ремені на ногах, пальці собі покривавила, але розв’язала (Хотк.., II, 1966, 271). Словник української мови в 11 томах