покрив

ПО́КРИВ, у, ч.

1. Верхній шар, який покриває що-небудь.

І плаче, і б'ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дніпрова Чайка);

– Порушено ґрунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (М. Чабанівський);

// Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні.

Внаслідок зрідження рослинного покриву, вимивання перегною та інших речовин погіршуються фізичні властивості ґрунтів (з наук.-попул. літ.);

Волосяний покрив;

// Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло і органи тваринного або рослинного організму.

Шкіра являє собою зовнішній покрив, який охоплює все тіло (з наук.-попул. літ.);

Зелений покрив гусені залежить від наявної в її крові особливої речовини – похідної від хлорофілу (з наук.-попул. літ.).

2. Шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь; покривало.

[Кассандра:] Не буду я ні прясти, ані ткати. Жалобні шати маю, а на по́крив смертельний ти сама давно напряла, не знаю тільки, чи доткати встигнеш (Леся Українка);

* Образно. Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій (Леся Українка).

3. Те, що вкриває собою кого-, що-небудь; покриття.

Ліс. Пісок. А над тобою ряснососенний покрив... (П. Тичина);

// Те, що охоплює, огортає собою.

Якщо перисті хмари з'являються після полудня або ввечері на західній стороні неба, то є велика імовірність утворення хмарного покриву і настання поганої погоди через кілька годин (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Все росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить (О. Довженко).

△ (1) Живи́й по́крив – мохово-лишайникова, трав'яниста та напівкущова рослинність, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт;

(2) Ме́ртвий по́крив – шар залишків відмерлої рослинності, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт; Сі́яти (висіва́ти) під по́крив див. сі́яти;

(3) Хро́мовий мікропо́ристий по́крив – електролітичний хромовий покрив із спеціально утвореною мікроскопічною пористістю;

(4) Хро́мовий по́крив з мікротрі́щинами – електролітичний хромовий покрив із спеціально утвореною мікроскопічною сіткою тріщин.;

(5) Шкі́рний по́крив – те саме, що шкі́ра 1.

Здоров'я людини багато в чому залежить від стану шкірного покриву (з навч. літ.);

У процесі еволюції в китоподібних, що пересуваються в щільному водному середовищі, утворилися легко обтічна форма тіла, пружний шкірний покрив (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрив — (те, що покриває якусь поверхню) покров, покривало, (велике) покриття, покрівля, навіс, намет. Словник синонімів Полюги
  2. покрив — по́крив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. покрив — По́крив. Привід. Щоб пімстити ся населеню, яке під час виборів голосувало на мене, замкнено торги в Рознові під малозначним покривом, а на просьбу і мольбу людий є лиш одна відповідь: "Ідіть до Трильовского! Хай він вам отворить торги!" (Б., 1907, 91, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. покрив — І заст. покров 1. і покрив великий Те саме, що воздух; 2. Пелена, якою накривають престол та жертовник, а також предмети й посуд, що на них знаходяться на час, коли не правлять богослужінь; напрестольна пелена; покривало Словник церковно-обрядової термінології
  5. покрив — див. дах; кора Словник синонімів Вусика
  6. покрив — [покриеў] -иеву, м. (на) -иев'і, мн. -иевие, -иев'іў Орфоепічний словник української мови
  7. покрив — -у, ч. 1》 Верхній шар, який покриває що-небудь. || Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. || Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло та органи тваринного або рослинного організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. покрив — Верхній шар деяких видів текстилю (напр., килимів), утворений з виступаючих кінців волокон, ниток або петель. Універсальний словник-енциклопедія
  9. покрив — ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. Словник синонімів української мови
  10. покрив — ПО́КРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б’ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 337); — Порушено грунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах