1. Словник церковно-обрядової термінології

покрив

по́крив

І заст. покров 1. і покрив великий Те саме, що воздух; 2. Пелена, якою накривають престол та жертовник, а також предмети й посуд, що на них знаходяться на час, коли не правлять богослужінь; напрестольна пелена; покривало

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрив — (те, що покриває якусь поверхню) покров, покривало, (велике) покриття, покрівля, навіс, намет. Словник синонімів Полюги
  2. покрив — по́крив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. покрив — По́крив. Привід. Щоб пімстити ся населеню, яке під час виборів голосувало на мене, замкнено торги в Рознові під малозначним покривом, а на просьбу і мольбу людий є лиш одна відповідь: "Ідіть до Трильовского! Хай він вам отворить торги!" (Б., 1907, 91, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. покрив — див. дах; кора Словник синонімів Вусика
  5. покрив — [покриеў] -иеву, м. (на) -иев'і, мн. -иевие, -иев'іў Орфоепічний словник української мови
  6. покрив — -у, ч. 1》 Верхній шар, який покриває що-небудь. || Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. || Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло та органи тваринного або рослинного організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. покрив — ПО́КРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б'ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дніпрова Чайка); – Порушено ґрунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (М. Словник української мови у 20 томах
  8. покрив — Верхній шар деяких видів текстилю (напр., килимів), утворений з виступаючих кінців волокон, ниток або петель. Універсальний словник-енциклопедія
  9. покрив — ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. Словник синонімів української мови
  10. покрив — ПО́КРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б’ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 337); — Порушено грунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах