1. Великий тлумачний словник сучасної мови

покрив

по́крив

-у, ч.

1》 Верхній шар, який покриває що-небудь.

|| Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні.

|| Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло та органи тваринного або рослинного організму.

Живий покрив — мохово-лишайникова, трав'яниста та напівкущова рослинність, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт.

Мертвий покрив — шар залишків відмерлої рослинності, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт. **

Тектонічний покрив — форма деформації шарів гірських порід з розривом їх суцільності, що утворюється внаслідок стиснення і наповзання однієї частини верств на інші.

2》 Шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь; покривало.

3》 Те, що вкриває собою кого-, що-небудь; покриття.

|| Те, що охоплює, огортає собою.

Сіяти під покрив чого с. г. — підсівати багаторічні трави до озимої або ярової культури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрив — (те, що покриває якусь поверхню) покров, покривало, (велике) покриття, покрівля, навіс, намет. Словник синонімів Полюги
  2. покрив — по́крив іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. покрив — По́крив. Привід. Щоб пімстити ся населеню, яке під час виборів голосувало на мене, замкнено торги в Рознові під малозначним покривом, а на просьбу і мольбу людий є лиш одна відповідь: "Ідіть до Трильовского! Хай він вам отворить торги!" (Б., 1907, 91, 2). Українська літературна мова на Буковині
  4. покрив — І заст. покров 1. і покрив великий Те саме, що воздух; 2. Пелена, якою накривають престол та жертовник, а також предмети й посуд, що на них знаходяться на час, коли не правлять богослужінь; напрестольна пелена; покривало Словник церковно-обрядової термінології
  5. покрив — див. дах; кора Словник синонімів Вусика
  6. покрив — [покриеў] -иеву, м. (на) -иев'і, мн. -иевие, -иев'іў Орфоепічний словник української мови
  7. покрив — ПО́КРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б'ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дніпрова Чайка); – Порушено ґрунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (М. Словник української мови у 20 томах
  8. покрив — Верхній шар деяких видів текстилю (напр., килимів), утворений з виступаючих кінців волокон, ниток або петель. Універсальний словник-енциклопедія
  9. покрив — ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛО розм., ПЕЛЕНА́ перев. поет., НАМІ́ТКА перев. поет., ГАБА́ поет., УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́) поет., ПО́ЛОГ поет.; СА́ВАН поет. (перев. Словник синонімів української мови
  10. покрив — ПО́КРИВ, у, ч. 1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б’ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дн. Чайка, Тв., 1960, 337); — Порушено грунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (Чаб., Стоїть явір.. Словник української мови в 11 томах