покритий

ПОКРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до покри́ти.

Троє суддів, прокурор і судовий секретар посідали за довгий стіл, покритий червоним сукном (Б. Грінченко);

Поглянь у душу: там в труні Лежить любов моя розбита, Парчею срібною покрита, Вбрана в квіти весняні (О. Олесь);

Вийшов [Левко] на подвір'я до коней, що стояли в свіжозведеній, ще не покритій стаєньці (М. Стельмах);

Тільки шість нових стільців, покритих світло-синьою матерією, веселили хату (І. Нечуй-Левицький);

– Так уже ж кожушанка хоч!.. – там така! – Дівчина аж повеселішала. – Там така... сивеньким суконцем покрита, чорним смушком обложена... (А. Тесленко);

Блищить сонце, .. пригріває головоньку, покриту солом'яним капелюшком (Г. Хоткевич);

Незчулася [Катруся], та й байдуже, Що коса покрита (Т. Шевченко);

Площа посеред села покрита асфальтом (М. Руденко);

Товсті настобурчені брови [Морозенка] густо покриті білим інеєм, а сіро-зелені очі, наче Волосожари, виблискують холодним світом (Панас Мирний);

Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (І. Франко);

Відскочив [жандарм] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом, два вовчі ока, голі широкі груди, покриті волоссям, і кулаки (М. Коцюбинський);

А ось ліси [Бразілії], покриті димом, То до нових плантацій путь (Л. Дмитерко);

На самій вершині Беєвої гори Тимко та Орися зупинилися і, якось не змовляючись, повернулися обличчям до села, що лежало біля їхніх ніг, покрите світло-сизим серпанком (Григорій Тютюнник);

Мім проходить, бачить, що сонячний дзигар вже весь покритий тінню, і здіймає клевця, щоб ударити в дошку, але Мартіан робить йому знак, що не треба (Леся Українка);

Здалося їй, що Турн убитий, Через неї стидом покритий, Навік з Рутульцями пропав (І. Котляревський);

Покриті ганьбою і прокляттям поколінь, увійдуть в історію імена і Бенкендорфа, і Орлова, і Дубельта, і всіх їхніх поплічників (О. Іваненко);

Велика рівнина і прибережні виступи скель всі покриті мільйонами пінгвінів (О. Довженко);

Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того́ уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (М. Рильський);

Він, поправляючи окуляри, знову йшов у свій куток, нашіптуючи щось про себе і нервово потираючи свої маленькі, сухі, покриті ластів'ячим ряботинням ручки (Григорій Тютюнник);

– Брехня брехнею й покрита (Г. Квітка-Основ'яненко);

// покри́то, безос. пред.

Їдальня міститься в брудній кімнаті, де стіни запливли парою й салом, столи покрито з минулого року папером, так він і лежить (Ю. Яновський);

– Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (І. Котляревський).

◇ (1) Покри́тий [роже́вим] ла́ком – ідеалізований, прикрашений.

Позитивні герої [деяких творів] покриті рожевим лаком, негативні – найчорнішою сажею (з наук. літ.);

(2) Покри́тий (укри́тий) таємни́цею – такий, про якого нічого або майже нічого не відомо; загадковий.

Я любила вік лицарський. Тільки дивно, що не принци, Таємницею укриті, Не вродливі королівни Розум мій очарували (Леся Українка).