покруч
ПО́КРУЧ, по́круча, ч., по́кручі, ж., розм.
1. Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин;
// Окрема тварина чи рослина такого потомства.
Розставлення хитрих, зрадливих пасток кінчалося тим, що Бретшнейдер забирав з собою від Швейка нового потворного покруча [пса] (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
2. Потомок від шлюбу представників різних людських рас (переважно білих із кольоровими); метис.
Покруч, провівши нервово краєм долоні по своїх масних губах, звернувся до чужинця невідомою йому мовою (Олесь Досвітній).
3. перен., зневажл. Нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок.
– Битися закортіло, собако? Ну, вставай! Знатимеш, як плодити покручів з чужою жінкою (З. Тулуб);
Маринко, Мариночко, доню моя! – стогне душа. – Навіщо ж ти завдала мені такого болю? Навіщо тобі здався той дармоїд, той покруч?! (В. Речмедін);
Святі отці довго косували на пана Стадницького, взиваючи його єзуїтським покручем (М. Стельмах).
4. перев. мн., перен., рідко. Відхилення в розвитку чого-небудь.
Чудні слова [іншомовні] тільки пробуджували в його дитячій голові часом якісь незвичайно чудні покручі мислі... (І. Нечуй-Левицький).
5. перен., рідко. Те, що повилося, покрутилося.
Мати вже показує, що на покручі гороху з' явився ще сонний перший цвіт (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- покруч — по́круч 1 іменник чоловічого або жіночого роду рослина розм. по́круч 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота тварина розм. по́круч 3 іменник чоловічого або жіночого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
- покруч — Мішанець, гібрид; (хто) метис; ЗН. виродок, дегенерат; Р. потвора. Словник синонімів Караванського
- покруч — див. зрадник; кривий Словник синонімів Вусика
- покруч — покруча, ч., покручі, ж. 1》 Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин. || Окрема тварина чи рослина такого потомства. 2》 Потомок від шлюбу представників різних людських рас (перев. білих із кольоровими); метис. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покруч — І, ж. Погана людина. Покруч, сволота, бидло... Словник сучасного українського сленгу
- покруч — НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл. Словник синонімів української мови
- покруч — По́круч, -ча, -чеві (ч. р.) і по́круч, -чі, -чі, -ччю (ж. р.); -ручі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покруч — ПО́КРУЧ, по́круча, ч., по́кручі, ж., розм. 1. Потомство, виведене від схрещування різних порід тварин, видів рослин; // Окрема тварина чи рослина такого потомства. Словник української мови в 11 томах
- покруч — Покруч, -ча м. Ублюдокъ; метисъ. Словник української мови Грінченка