1. Словник української мови у 20 томах

покрякувати

ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм.

Крякати злегка або час від часу.

Іван Іванович не приховував свого роздратування. Раз по раз торкався носа й покрякував (Г. Усач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покрякувати — покря́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. покрякувати — -ую, -уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покрякувати — ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Я приніс залізну лопату, він поплював на руки і, покрякуючи, став глибоко всаджувати ногою заступ у жирну землю (Горький, Дитинство, 1947, 170). Словник української мови в 11 томах