покрякувати
покря́кувати
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покрякувати — -ую, -уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покрякувати — ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Іван Іванович не приховував свого роздратування. Раз по раз торкався носа й покрякував (Г. Усач). Словник української мови у 20 томах
- покрякувати — ПОКРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Крякати злегка або час від часу. Я приніс залізну лопату, він поплював на руки і, покрякуючи, став глибоко всаджувати ногою заступ у жирну землю (Горький, Дитинство, 1947, 170). Словник української мови в 11 томах