покріпачення
ПОКРІПА́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. покріпа́чити.
Покріпачення селянства.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покріпачення — покріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- покріпачення — -я, с. Дія за знач. покріпачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покріпачення — Покріпа́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покріпачення — ПОКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покріпа́чити. Словник української мови в 11 томах