покуйовдити
ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, що.
Док. до куйо́вдити.
Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покуйовдити — покуйо́вдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- покуйовдити — -джу, -диш, перех. Док. до куйовдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- покуйовдити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- покуйовдити — Покуйо́вдити, -вджу, -диш, -дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покуйовдити — ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, перех. Док. до куйо́вдити. Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Шовк., Інженери, 1950, 288). Словник української мови в 11 томах
- покуйовдити — Покуйо́вдити, -джу, -диш гл. Взъерошить. Словник української мови Грінченка