1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

покуйовдити

Покуйо́вдити, -вджу, -диш, -дять

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покуйовдити — покуйо́вдити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покуйовдити — -джу, -диш, перех. Док. до куйовдити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покуйовдити — ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, що. Док. до куйо́вдити. Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Ю. Шовкопляс). Словник української мови у 20 томах
  4. покуйовдити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. покуйовдити — ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, перех. Док. до куйо́вдити. Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Шовк., Інженери, 1950, 288). Словник української мови в 11 томах
  6. покуйовдити — Покуйо́вдити, -джу, -диш гл. Взъерошить. Словник української мови Грінченка