покуйовджений

Покуйо́вджений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покуйовджений — покуйо́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. покуйовджений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
  3. покуйовджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покуйо́вдити; // у знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  5. покуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покуйо́вдити; // У знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно (Досв., Вибр., 1959, 28). Словник української мови в 11 томах