покуйовджений
покуйо́вджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покуйовджений — покуйо́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- покуйовджений — див. кошлатий Словник синонімів Вусика
- покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покуйо́вдити; // у знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
- покуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- покуйовджений — Покуйо́вджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покуйо́вдити; // У знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно (Досв., Вибр., 1959, 28). Словник української мови в 11 томах