1. Словник української мови у 20 томах

покуп

ПО́КУП, у, ч., розм.

1. Те саме, що купува́ння.

2. Куплена річ; покупка.

– Софія не призналась би зроду, що йде за покупом для баронеси (Леся Українка).

3. Потреба в якомусь товарі з боку покупця; попит.

Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Сл. Б. Грінченка);

– А може, за місяць, за другий і на чіпці знов покуп буде (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покуп — по́куп 1 іменник чоловічого роду купування; попит розм. по́куп 2 іменник чоловічого роду покупка розм. Орфографічний словник української мови
  2. покуп — -у, ч., розм. 1》 Те саме, що купування. 2》 Куплена річ; покупка. 3》 Потреба в якомусь товарі з боку покупця; попит. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покуп — ПОКУ́ПКА (куплена річ), ПО́КУП розм., КУПІ́ВЛЯ заст. Входить Марія Михайлівна. В руках у неї кошик з покупками (І. Кочерга); (Елеазар:) Я далі йшов і бачив, як раба малого, нездужалого високий і дужий вавилонець навантажив усяким покупом, як того мула... Словник синонімів української мови
  4. покуп — ПО́КУП, у, ч., розм. 1. Те саме, що купува́ння. 2. Куплена річ; покупка. — Софія не призналась би зроду, що йде за покупом для баронеси (Л. Укр., III, 1952, 537). 3. Потреба в якомусь товарі з боку покупця; попит. Словник української мови в 11 томах
  5. покуп — По́куп, -пу м. 1) Купля. 2) Покупка. 3) Спросъ. Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи. Черк. у. Словник української мови Грінченка