1. Словник української мови у 20 томах

покупець

ПОКУПЕ́ЦЬ, пця́, ч.

Той, хто купує що-небудь.

Там [у кав'ярні] лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце (М. Коцюбинський);

Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Яновський);

Тато й мама одразу ж вирішили, що тепер, якщо знайдеться покупець на Обмінну [коняку], можна буде купити корівку (М. Стельмах);

* Образно. Вигнав народ .. директорію, і Денікіна вигнав, і Врангеля... Одне слово, витурив і продавців і покупців... (Остап Вишня);

// у знач. збірн.

У клунях, ожередах соломи, в коморах, на піддашшях ми знаходили купи пшеничного зерна, що чекало свого вигідного покупця, тоді як сила люду конала з голоду (М. Івченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покупець — покупе́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. покупець — [покупец'] -пц'а, ор. -пцем, м. (на) -пцев'і/-пц'у, мн. -пц'і, -пц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. покупець — -пця, ч. Той, хто купує що-небудь. || у знач. збірн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покупець — Купець, (вона) купчиня, (дружина) купчиха, (син) купченко, (дочка) купчівна, (дитина) купченя, купченятко, (убогий) купчисько, купчинюк Словник чужослів Павло Штепа
  5. покупець — ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив... Словник синонімів української мови
  6. покупець — Покупе́ць, -пця́, -пце́ві; -пці́, -пці́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. покупець — ПОКУПЕ́ЦЬ, пця́, ч. Той, хто купує що-небудь. Там [у кав’ярні] лиш раз на рік, як наїздили покупці винограду, трудно було здобути місце (Коцюб., І, 1955, 393); Із запізненням відкрив свій ларьок книгар, і зараз же по книги посунули покупці (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. покупець — Покупець, -пця́ м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21. Словник української мови Грінченка