1. Словник української мови у 20 томах

покушпелити

ПОКУШПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, діал.

Док. до кушпе́лити.

Данькові знову лягла дорога в чабанство – покушпелив шукати щастя по віддалених степових таборах та кошарах (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покушпелити — -лю, -лиш, діал. Док. до кушпелити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покушпелити — покушпе́лити дієслово доконаного виду здійняти куряву діал. Орфографічний словник української мови
  3. покушпелити — ПОКУШПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, діал. Док. до кушпе́лити. Данькові знову лягла дорога в чабанство — покушпелив шукати щастя по віддалених степових таборах та кошарах (Гончар, II, 1959, 29). Словник української мови в 11 томах