покійно
ПОКІ́ЙНО, рідко.
Присл. до покі́йний 2.
– Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, – покійно і твердо відказав Василь (Панас Мирний);
– Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, – щебетав він (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покійно — рідко. Присл. до покійний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- покійно — покі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- покійно — ПОКІ́ЙНО, рідко. Присл. до покі́йний 2. — Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, — покійно і твердо відказав Василь (Мирний, IV, 1955, 18); — Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, — щебетав він (Мирний, III, 1954, 159). Словник української мови в 11 томах