покійно
ПОКІ́ЙНО, рідко. Присл. до покі́йний 2.
— Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, — покійно і твердо відказав Василь (Мирний, IV, 1955, 18);
— Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, — щебетав він (Мирний, III, 1954, 159).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покійно — рідко. Присл. до покійний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- покійно — покі́йно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- покійно — ПОКІ́ЙНО, рідко. Присл. до покі́йний 2. – Грицьку! Я тебе не займаю, не руш і мене, – покійно і твердо відказав Василь (Панас Мирний); – Ось і кріслечко; у ньому так покійно сидіти, – щебетав він (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах