1. Словник української мови у 20 томах

полба

ПО́ЛБА, и, ж.

Злакова рослина, різновид пшениці; двозернянка.

Вони [єгиптяни] жили виселками в хатинах з невипаленої цегли або тростини і працювали на полях: сіяли ячмінь, пшеницю, полбу (з навч. літ.);

В жолоб засипали полби, із білим ячменем змішавши (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полба — -и, ж. Злакова рослина, різновид пшениці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полба — по́лба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. полба — ПО́ЛБА, и, ж. Злакова рослина, різновид пшениці. Вони [єгиптяни] жили виселками в хатинах з невипаленої цегли або тростини і працювали на полях: сіяли ячмінь, пшеницю, полбу (Іст. стар. світу, 1957, 18); В жолоб засипали полби, із білим ячменем змішавши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 74). Словник української мови в 11 томах