полба
по́лба
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полба — -и, ж. Злакова рослина, різновид пшениці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полба — ПО́ЛБА, и, ж. Злакова рослина, різновид пшениці; двозернянка. Вони [єгиптяни] жили виселками в хатинах з невипаленої цегли або тростини і працювали на полях: сіяли ячмінь, пшеницю, полбу (з навч. літ.); В жолоб засипали полби, із білим ячменем змішавши (Борис Тен, пер. з тв. Гомера). Словник української мови у 20 томах
- полба — ПО́ЛБА, и, ж. Злакова рослина, різновид пшениці. Вони [єгиптяни] жили виселками в хатинах з невипаленої цегли або тростини і працювали на полях: сіяли ячмінь, пшеницю, полбу (Іст. стар. світу, 1957, 18); В жолоб засипали полби, із білим ячменем змішавши (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 74). Словник української мови в 11 томах