1. Словник української мови у 20 томах

полегша

ПОЛЕ́ГША, і, ж., діал.

Полегкість.

Хоч не раз удавалось смілим вівчарям забити одного [ведмедя] або другого.., то все-таки число їх було надто велике, щоб із того була значна полегша для околиці (І. Франко);

Бувало, здавалось йому, що чує якусь полегшу (А. Крушельницький);

У хвилини полегші розум працював чітко, ясно. Очі фіксували в пам'яті безліч деталей (В. Бабляк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полегша — -і, ж., діал. Полегкість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полегша — Поле́гша, -ші, -ші; -ле́гші, -ле́гш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. полегша — ПОЛЕ́ГША, і, ж., діал. Полегкість. Хоч не раз удавалось смілим вівчарям забити одного [ведмедя] або другого.., то все-таки число їх було надто велике, щоб із того була значна полегша для околиці (Фр. Словник української мови в 11 томах